Вірш дня: Василь Симоненко "Слів на описи не трачу..."

Слів на описи не трачу, словом не передаси Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива, Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей! Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.

Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях, А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях.

В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає.

В них красується, ясніє мрій дитинна чистота, Золотими пелюстками в них кохання розцвіта.

Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних, Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх.

Василь Симоненко

Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal