Ви, напевно, не раз стикалися з ситуацією, коли просто світитеся від щастя, хочете поділитися цим почуттям з усім світом, а у відповідь - лише косі погляди і несхвалення. Чому ваш внутрішній світ так дратує людей, що живуть у темряві?
Дійсно, таке відбувається часто-густо. У нашому житті зустрічаються люди, які буквально наповнені світлом і опромінюють усе навколо, і ті, хто «світить навпаки» - засліплює нас своєю токсичністю. Найдивовижніше полягає в тому, що ці токсичні «світильники» з'являються саме в той момент, коли ми щасливі і хочемо «обійняти весь світ» - розділити свою радість із кожним.
«Заздрість у тисячу разів страшніше за голод, тому що це духовний голод», - Мігель де Унамуно, іспанський філософ.
Насправді ви абсолютно не цікаві й не потрібні цим людям, точно так само, як і для вас - вони дуже деструктивні. Адже справжні друзі - це ті, хто не тільки підставить своє плече у важку хвилину і підтримає, але і розділить з вами радість і щастя.
Світло і темрява є частиною природи людини. В когось у душі - світло, у когось - темрява, тобто заздрість і злість. Проблема полягає в тому, що нам доводиться спілкуватися з цими «носіями темряви», і як не прикро констатувати - вони отруюють наше «світло». Світло чужих душ буквально ріже їм очі, викликає «отрутотечу» і гнів.
Справа в тому, що деяким людям потрібно відняти у вас світло, щоб відчувати себе краще. Адже в їхній душі живе зло, а по судинах тече не кров, а заздрість.
Це як гриби, що на вигляд їстівні, а насправді - небезпечні для життя. Те ж саме і з цими злими людьми: вони втираються до нас у довіру, клянуться у вічній любові й дружбі, а насправді хочуть лише одного - отруїти. Щоб ми так яскраво не світили, дратуючи своєю радістю і відкритістю.
Але якщо людина не здатна розділити наше щастя, то що ми поруч із нею робимо? Погасити світло - дуже легко, а ось запалити знову - не факт, що вийде. І чим довше ви будете поряд із токсичними людьми - тим складніше повернутися потім до себе колишніх.
Коли у нас радісно на душі, то ми поспішаємо поділитися з тими, кого добре знаємо. Це абсолютно нормальна реакція: хочеться розповісти іншим, що ми знайшли його - своє маленьке щастя на Землі.
Кожен робить це по-своєму. Хтось пише пост у соціальній мережі, хтось - дзвонить і розповідає останні новини, інші - пишуть вірші... Способів дуже багато, але суть одна - ми хочемо розділити свою радість із кимось, щоб і йому стало світліше на душі.
«Я радий, що ви раді, що я радий, що ви щасливі», - Пол Аустер, американський письменник.
У такі хвилини наштовхнутися на невдоволені погляди і зневажливе сопіння - гірше не придумаєш. Радість - як рукою «знімає». Одного тільки виразу обличчя співрозмовника (або інтонації) досить, щоб зрозуміти: наша радість комусь поперек горла. І світло починає згасати... Наче хтось підрізав крила в польоті. Емоції слабшають, радість кудись випаровується...
Якщо подібне повторюється з вашим другом або коханою людиною раз у раз - пора задуматися про те, що ви, власне, робите разом. Щастя дійсно заразне, але тільки для тих, хто теж світиться ізсередини.
У «людей темряви» чужа радість викликає дискомфорт і агресію. Тільки не подумайте, що вся справа у вас! Нічого особистого! Їх нездорова реакція пов'язана виключно з їх травмами і комплексами.
Ваш світ повинен світити і опромінювати цей світ добром і радістю. І люди, що живуть у темряві, не повинні йому заважати. Віддаляйте їх сміливо і продовжуйте радіти життю!
Читайте нас у Telegram: https://t.me/tenditnajournal
Comments